Без широкодоступних даних та інформації, навіть з найкращими намірами, неможливо ефективно допомогти освіті біженців.

Оновлена інформація: 22/09/2022

Однією з важливих подій проекту стала конференція 16 вересня, на якій були присутні майже сотня людей, де взяли участь вчителі та інші спеціалісти з підтримки, дитячі садки, школи, працівники громадянського суспільства, українські та угорські зацікавлені сторони з усієї країни. Мета конференції полягала в тому, щоби суб’єкти, залучені до освіти біженців, отримали важливу для них інформацію, поділилися своїм досвідом і проблемами, а також налагодили стосунки і таким чином майбутню співпрацю.

Відповідно, перша частина конференції мала на меті представити поточну нормативно-правову середу, а також було представлено розроблений у рамках проекту угорський, український та російськомовний інформаційний портал uainfo.hu. Пізніше було представлено досвід навчальних закладів, громадських організацій та міжнародних організацій, а після обіду відбулися дискусії з обміну знаннями у малих групах.

На зустрічі були представлені перші результати дослідження проекту EDUA, де шукали та досліджували доступ українських дітей-біженців до навчальних закладів, їх успіхи в інтеграції, їх труднощі та недоліки, виявлені в освітній системі, переважно серед вчителів початкової школи , вихователів дитячих садків та інші помічників.

 Опитаним вчителям переважно не вистачає підручників, необхідних для подолання мовних недоліків, їм потрібні перекладачі, помічники, помічники педагогів, а також інформація про українську програму та навчальні матеріали. Крім всього цього, дітям потрібен був би психолог, який би володів українською чи російською мовами, оскільки не всі здатні пережити травму, яку вони пережили через війну, втрату домівки, або  через чуже оточення.

Також було обговорено дослідження фундації «Ромаверсітас», яке фокусується на сім’ях ромів, які втекли із Закарпаття та  результати цих досліджень вказують на відкидання та неприйняття цих сімей та дітей.

Від Гельсінського комітету д-р. Жолт Секереш говорив про те, що не існує системного рішення для отримання біженцем відповідної інформації своєю рідною мовою, зрозумілою для нього, коли він перетинає кордон. Ми не знаємо точної кількості українських біженців, які потребуватимуть соціальної, медичної та освітньої допомоги, оскільки багато хто не звертається за статусом притулку, тому вони навіть не фігурують у системі.

У конференції також взяли участь директори двох шкіл, які вже кілька років приймають дітей-біженців з усього світу, і мають великий досвід у розробленні моделі інтеграції цих дітей. Представник Асоціації надання притулку Каталін Богнар також звернула увагу на розлад стосовно того, що обов’язкове шкільне навчання в Угорщині можливе лише за угорською системою. Багато сімей біженців хочуть повернутися до своєї країни після закінчення війни, вони сподіваються повернутися якнайшвидше, тому деякі українські батьки хочуть вирішити питання освіти своїх дітей за допомогою онлайн-навчання з України. Потрібно було б допомогти їм пройти цей перехідний період.

Представник профспілки вчителів Польщі поділився своїм досвідом, зареєструвавшись у Zoom, а голова профспілки вчителів, який приїхав на конференцію з України, пред’явив  шокуюче бачення перспективи освітньої ситуації в Україні. Серед інших на заході виступив представник Європейського регіону Інтернаціоналу освіти (Education International)

Наприкінці конференції учасники прийшли до висновку, що присутні представники організацій  по окремо володіють  великою кількістю інформації , у разі  об’єднавши свої знання разом, вони можуть піти далі та отримати  більше можливостей для досягнення  своїх інтересів. Запрошені доповідачі та профільні організації наголошували на тому, що потрібна складна структурна система опіки, для якої важливо забезпечити ресурси на рівні уряду, а також на тому, що було б корисно співпрацювати  з учасниками  української системи освіти , щоб ті, хто  залучений , могли отримати ще більше інформації.